hit.ua -->

Бюджет мрії

Дата публикации: Сен 25th, 2009, категория: Экономика.

Аналіз проекту бюджету-2010 дозволяє сказати, що в наступному році українців чекає ще більша інфляція і підвищення курсу долара. Попри кризу, Кабмін вніс до проекту доволі значні показники зростання економіки, при невиконанні яких урятувати бюджет може тільки емісія гривні
Безадресні доходи
Навіть побіжне знайомство з проектом бюджету доводить, що в уряді не дуже напружувалися, готуючи головний фінансовий кошторис країни. Уряд писав бюджет, орієнтуючись не на більш-менш реальні підсумки 2009 року, а на плани, складені на початку цього року. У результаті за основу розрахунків узяли номінальний показник внутрішнього валового продукту в 2010 році — 1 трлн. 178,6 млрд. грн., тоді як за підсумками семи місяців поточного року номінальний ВВП країни виявився вже нижче прогнозів на 20,5%. На стільки ж, по суті, мали б знизитися і доходи держбюджету, однак уряд заклав їхній номінальний ріст на 7%, або, з урахуванням поточного падіння, практично на третину. Не менше питань викликають середній обмінний курс, який уряд прогнозує на 2010 рік — 7,5 грн./$, і темпи росту реального ВВП — 3,7%.
Це ж саме стосується і багатьох інших конкретних рядків бюджету. Якщо говорити про доходи загального фонду, визначені в розмірі 218,87 млрд. грн., то відразу кидаються в очі мінімум два рядки. По-перше, непокоїть той факт, що в наступному році Кабмін сподівається на надходження податку на прибуток підприємств у розмірі 48,3 млрд. грн. Якщо порівняти з першим варіантом бюджету 2009-го, то начебто все правильно — 48,3 млрд. грн. проти 40 млрд. грн. Однак якщо згадати, що Кабмін уже підкоригував прогнози щодо податку на прибуток у 2009 році до 30 млрд. грн., виходить, що в наступному році бюджет має зібрати з бізнесу на 61% більше, ніж цьогоріч, за умови 3,7% росту ВВП це неможливо.
Другий момент, повязаний з податком на додану вартість, що сплачується з імпортних товарів, — на нього припадає приблизно 40% усіх податкових надходжень. Він розрахований виходячи з курсу 7,5 грн./$ і відповідних показників імпорту. Але вже зараз зрозуміло, що при подальшій девальвації гривні уряду не вдасться зберегти навіть поточний обсяг імпорту.
Адресні видатки
Видаткова частина бюджету не менш цікава. Нещодавно премєр попередила всіх, що в умовах кризи держава не може шаленими темпами нарощувати соціальну складову, тому необхідно затягти пояси. Але слова вона дотрималася досить вибірково (у прямому і в переносному значенні).
Відповідно до проекту бюджету мінімальна зарплата в 2010 році збільшиться на 109 грн. — з 669 грн. до 778 грн. (збільшення з урахуванням інфляції 6,6%), а мінімальна пенсія при цьому складе 607,3 грн. Тоді як в Україні вже до кінця першого півріччя 2009 року розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян становив 659 грн. Тобто більшості громадян, що живуть за рахунок соціалки, дійсно буде непереливки.
З іншого боку, у передвиборних умовах без соціальних бонусів важко обійтися. Основним з них, швидше за все, стане надбавка на придбанні ліків для пенсіонерів, чия пенсія становить менше 1000 грн. На це в проекті бюджету заплановано 3 млрд. грн.
Перерозподіл власності
Однак найбільше радості бюджет принесе шахтарям — підтримку вуглевидобувної галузі планується збільшити до небувалих 21,6 млрд. грн., з яких чверть — пряме покриття збитків. В економічній ефективності такого методу сумніваються навіть прихильники премєра, зате це має яскраво виражений політичний підтекст. Крім шахтарів, є ще кілька секторів, які можуть розраховувати на бюджетну підтримку. Серед них аграрії, підтримка яких зросла до 3,4 млрд. грн. Що ж до інших, то уряд пропонує підприємствам допомогу тільки в обмін на націоналізацію частки в бізнесі. Більшість програм розвитку планується фінансувати за рахунок коштів Стабілізаційного фонду, що наступного року повинен скласти 26,8 млрд. Навіть якщо не згадувати про сумнівність такого джерела, то в цьому звязку особливо насторожують слова в.о. міністра фінансів Ігоря Уманського. Ми пропонуємо ввести норму, відповідно до якої кошти Стабілізаційного фонду можуть використовуватися виключно або на основі повернення, або шляхом капіталізації інвестицій з боку держави, тобто в обмін на корпоративні права субєктів, які отримують ці кошти. Здається, від такої допомоги багато відмовляться. Ситуація з націоналізацією проблемних банків уже показала, що фактично це означає придбання діючих бізнесів за рахунок держави, але в інтересах приватних осіб.
За все відповість верстат
Ще один інтригуючий момент — це пріоритет у фінансуванні дефіциту бюджету, який експерти оцінюють в 150 млрд. грн., за рахунок внутрішніх запозичень.
У проекті пропонується залучити усередині країни приблизно 120 млрд. грн. і зовнішній борг збільшити лише на 16 млрд. грн. Як залучатиметься внутрішній борг, уже показав цей рік, і очевидно, в уряді сподіваються продовжити так добре розпочату справу монетизації ОВДП, коли Національний банк друкує гривню в обмін на облігації уряду. Фінансування дефіциту бюджету за рахунок, фактично, нічим не забезпеченої емісії гривні матиме тільки один результат, — переконаний директор ФГ Консалтинг і Інвестиції Олексій Вегера, — перерозподілені через бюджет гроші спочатку надійдуть на товарний ринок, що викличе інфляцію, а потім підуть на валютний ринок (для захисту від зростання цін), що викличе вже ріст курсу.
Коментар
Микола Катеринчук, фракція НУНС, заступник голови парламентського комітету з питань податкової й митної політики:
— Бюджет — дискусійний. Ті, хто виступає за консервативний бюджет, його критикують, ті, хто виступає за бюджетну реформу, побачили в ньому її зародки. Іде зміна системи оподатковування, особливо місцевих податків і зборів. Але в бюджеті немає відповідей на питання курс гривні реальний чи ні?. Це залежатиме від співробітництва з Нацбанком і тепер уже з Міжнародним валютним фондом. Джерела фінансування соціальних програм викликають нерозуміння — або свідомо обманюють, що зростуть надходження від податку на прибуток, або автори просто не розуміють, що це неможливо, адже підприємства закриваються. Економіка — нереформована, і хапатися можна тільки за експортноорієнтовані галузі, тобто металургію, хімічну промисловість, авіапромисловість, космічну галузь, агропромисловий комплекс.
Ці моменти в бюджеті порушені. Новий бюджет менш популістичний, ніж бюджет, представлений Тимошенко, коли вона перший раз була премєром. Якщо вдасться його прийняти, то він буде підданий ревізії. При доопрацюванні необхідно буде врахувати фактор відсутності зовнішніх запозичень.
Василь Горбаль, народний депутат, фракція Партії регіонів, член парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності:
— По-перше, представлений Кабінетом Міністрів бюджет — передвиборний бюджет.
Готував його уряд, керівник якого йде на вибори президента. По-друге, і спікер Верховної Ради, і сама премєр взяли під сумнів, що цей бюджет буде прийнято до виборів. По-третє, і прихильники, і критики бюджету своїми заявами збільшують інфляційні й девальваційні очікування. Таке обговорення веде, на жаль, до посилення подібних настроїв.
Прогнози — справа невдячна, але мені хотілося б вірити, що після 17 січня 2010 року курс гривні буде прогнозованим і стабільним.
Я впевнений, що бюджет ще дуже сильно може змінитися. Навіть у звичайному режимі бюджет серйозно змінюється між першим і другим читаннями. Зараз його тільки презентували, і вже за базовими макропоказниками іде дискусія.
Сперечаються щодо рівня інфляції, росту ВВП, тому по суті документа ми будемо говорити пізніше. На мою думку, цей документ не пройде й перше читання.
У кожному разі після виборів бюджет переглядатимуть. Навіть якщо станеться така несподіванка й за бюджет шляхом максимальної концентрації проголосують, однаково цей документ переглядатимуть. Мені складно прогнозувати основні пріоритети на наступний рік через те, що ще чотири місяці країна буде в кризі, і стан економіки на більший період передбачати неможливо.
Цифри
— У бюджеті-2010 передбачено:
— Заходи щодо підвищення енергоефективності — 3,2 млрд. грн.
— Видатки дорожнього господарства в ході підготовки до Євро-2012 — 13 млрд. грн.
— Підтримка вугільної галузі — 21,6 млрд. грн.
— Підтримка оборонної галузі — 12,734 млрд. грн.
— Пенсійні виплати за спеціальними пенсійними законами — 32,1 млрд. грн.

 
-->
Войти
25 запросов, время генерации 1,595