Архив метки: страховые резервы

Кабинет министров меняет доллары на гривны

Кабинет министров предлагает парламенту разрешить заемщикам погашать валютные кредиты в гривнах по курсу на момент выдачи кредита.
Курсовые потери банки смогут относить на валовые расходы. Часть налоговой нагрузки переложится на клиентов, но в целом это будет им выгоднее, чем погашение по нынешнему курсу. Впрочем, для реализации этой инициативы у банков может не хватить капитала, отмечают эксперты.
Вчера правительство подало в Верховную раду законопроект №3517 О внесении изменений в закон О налогообложении прибыли предприятий, призванный минимизировать кредитные риски банков и заемщиков в условиях колебания валютного курса. Кабмин намерен повысить размер страховых резервов, которые можно относить на валовые затраты, с 10% до 100% на период до 1 января 2010 года и до 80% — после.
В законопроекте предлагается разрешить относить на валовые затраты убытки банка-резидента, которые сформировались в результате того, что заемщику было позволено погашать валютный кредит в гривнах. Курс должен быть согласован сторонами и не может быть ниже официального на момент заключения кредитного соглашения. Норма будет действовать для отчетного периода с 1 октября 2008-го по 1 апреля 2009 года. Убытки могут зачисляться на валовые расходы кредитора при условии их использования для компенсации стоимости приобретения валюты в отчетном периоде. В свою очередь, заемщики берут на себя налоговые обязательства: физлица должны будут уплатить 15% налога с дохода, полученного из курсовой разницы, юрлица — 25%. В Кабмине уверены, что принятие этого законопроекта активизирует операции на финансовом рынке и равномерно распределит налоговую нагрузку.
Банкиры считают, что такая схема может быть выгодна заемщикам. Клиенту дешевле было бы заплатить налоги, нежели покупать валюту по высокому курсу — отмечает начальник департамента розничного бизнеса и дистрибуции ВиЭйБи Банка Антон Шаперенков. Впрочем, капитала для реализации такой схемы может не хватить. Банки будут относить на валовые расходы эту разницу. Но на сколько хватит банка, чтобы эти расходы не съели общий доход банка и следом капитал? Ведь с увеличением курсовой разницы капитал банка не имеет тенденции к увеличению в той же или хотя бы в соизмеримой пропорции, — говорит заместитель директора департамента розничного бизнеса Райффайзен Банк Аваль Евгений Демьянов. Если курс будет расти и дальше, то убытки банков будут увеличиваться и погашать их будет не из чего, — добавляет господин Шаперенков.
Принятие этого законопроекта, по словам первого вице-премьера Александра Турчинова, должно состояться до рассмотрения проекта бюджета на 2009 год.
Если будут углубляться в дебри бухгалтерии, то депутаты его завалят, а если объяснят его необходимость, то нормы будут приняты, — говорит член парламентского комитета по вопросам финансов и банковской деятельности, почетный президент Укргазбанка Василий Горбаль (Партия регионов). Но для того, чтобы банки смогли воспользоваться подобным предложением, необходимо определить объемы рефинансирования под реструктуризацию кредитов, отмечает он.

Совокупные активы страховых организаций за январь — ноябрь 2008 года увеличились на 20,3% — АФН

Совокупные активы страховых организаций за январь — ноябрь 2008 года увеличились на 20,3%, составив на 1 декабря 2008 года 269,1 млрд тенге, передает агентство со ссылкой на сообщение Агентства РК по регулированию и надзору финансового рынка и финансовых организаций (АФН).
По данным АФН, совокупный собственный капитал увеличился на 28,9% и составил 162,8 млрд тенге. Сумма страховых резервов составила 88,2 млрд тенге.

Государственное регулирование сферы страхования жизни

Важным фактором успешного развития отечественного рынка страхования жизни является практичное, взвешенное и эффективное его регулирование. Для сектора страхования жизни характерны быстрые структурные изменения и высокий уровень инновационности. Именно поэтому необходима постоянная адаптация приоритетов регулирования, предвосхищающих ожидание будущих событий с учетом тенденций развития отечественного рынка страхования жизни, и принимая во внимание зарубежный опыт.
Рынок страхования жизни быстрорастущий и инвестиционно привлекательный. Его ежегодный прирост составил 40,3% в 2006 году и 73,9% в 2007 году, а темпы прироста премий по страхованию жизни опережают темпы прироста премий по рисковым видам страхования более чем в два раза.
В Концепции развития страхового рынка Украины до 2010 года подчеркивается, что государственная политика относительно развития страхового рынка основывается на укреплении рыночных основ деятельности его участников и использовании преимущественно косвенных методов влияния на процессы, которые происходят в сфере страхования. К косвенным методам регулирования рынка страхования жизни относят инвестиционную, налоговую, денежно- кредитную и валютную политику. Прямое государственное регулирование субъектов рынка страхования жизни предполагает меры запрета, разрешения, принуждения, т.е. административные методы регулирования.
Дальнейшее рассмотрение приоритетных направлений развития страхового рынка в данной Концепции демонстрирует нацеленность на личное страхование, долгосрочное страхование жизни, участие страховщиков в системе негосударственного пенсионного обеспечения и внедрение обязательного медицинского страхования, которое будет оказывать содействие повышению роли частного сектора в выполнении социальных программ и уменьшению расходов государственного бюджета. Главной задачей государства должна стать поддержка развитию социально значимых видов страхования путем внедрения соответствующей стимулирующей налоговой политики.
Внесение в 2004 году изменений в Законы о прибыли и об НДФЛ создало правовую и финансово-экономическую основу для развития долгосрочного страхования жизни в Украине и содействует формированию рыночного механизма социальной защиты граждан.
Стараясь увеличить удельный вес страхования жизни на отечественном страховом рынке, законодатель установил ряд налоговых преференций для страхователей: страховые платежи юридических лиц можно включить в состав валовых расходов, если такая сумма не превышает 15% суммы начисленной заработной платы, не подлежат обложению НДФЛ и не начисляются на них страховые взносы. Страхователи — физические лица могут реализовать право на налоговый кредит.
Вместе с тем, анализ показывает, что текущая ситуация на рынке страхования жизни не оправдывает ожиданий страховщиков и экспертов страхового рынка.
Удельный вес премий по страхованию жизни к общему объему всего рынка страхования составлял: 1,9% в 2004г., 2,5% в 2005г.; 3,3% в 2006г.; 4,4% в 2007г. Тогда как в развитых странах согласно данным издания Sіgma на мировом рынке страхования доля страхования жизни в 2007 году составляла 58,9% суммы общих премий.
По итогам 2007 года страховые компании собрали по договорам накопительного страхования жизни 783,9 млн.грн, в том числе по договорам: страхования пожизненной пенсии и пенсионного страхования — 80,9 млн.грн.; накопительного страхования — 561,9 млн.грн.; страхования только на случай смерти — 33,8 млн.грн.; по другим договорам страхования жизни — 107,3 млн. грн.
Непосредственно от физических лиц-резидентов поступило 507,5 млн.грн., что составляет 64,7% в общем объеме премий по страхованию жизни и всего лишь 9,8% от общего объема страховых премий по всем видам страхования, полученных от физических лиц.
Уровень потребления услуг страхования жизни, как гражданами, так и организациями всех форм собственности находится в Украине в настоящее время еще на низком уровне. При этом спрос юридических и физических лиц в страховании имеет принципиально различную природу. Это проявляется в различных мотивах и стимулах, определяющих стремление потенциального страхователя застраховаться на предлагаемых страховыми компаниями условиях.
Главной причиной, подавляющей интерес к страхованию, является политическая и макроэкономическая нестабильность. По итогам первого полугодия 2008 года инфляция составила 15,5%, индекс цен производителя достиг 29,4%, потребительские цены выросли на 26,4%, реальные доходы граждан растут медленнее, чем в предыдущие годы.
Хотя страхование и является одним из способов защиты разнообразных имущественных и личных интересов, подобная нестабильность не является побудительным мотивом для развития страхования. Тем самым, на практике это не приводит к росту потребления страховых услуг.
Маркетинговое исследование, проведенное Статинформконсалтинг, свидетельствует, что 58% взрослого населения крупных городов Украины декларируют потребность в различных услугах страховых компаний, независимо от готовности и возможности воспользоваться ими в настоящий момент.
Медицинский страховой полис готовы приобрести 23% украинцев, 15% — застраховаться от несчастного случая, 10% — оплатить страхование жизни, 8% — делать взносы по программам пенсионного страхования, 6% — застраховать имущество.
В рыночных условиях именно спрос определяет предложение. А спрос со стороны предпринимательских структур, при всей их декларации как социально ответственных предприятий, практически мизерный — 276,4 млн.грн. страховых платежей в 2007 году. По данным ЛСОУ количество договоров по страхованию жизни, заключенных с юридическим лицами составило в 2006г. — 721, в 2007г. — 344, первое полугодие 2008г. — 782. Сделав поправку на неполные данные (не все страховщики предоставляют информацию) можно предположить, что в настоящее время заключены договора долгосрочного страхования жизни чуть более чем с двумя тысячами предпринимательских структур (предприятия, организации, учреждения).
По данным Государственного комитета статистики Украины по состоянию на 1.07.2008г. зарегистрировано более 1,2 миллионов субъектов предпринимательской деятельности, в том числе юридические лица — 1148,5 тысяч, предприниматели без статуса юридического лица — 61,8 тысяч. Таким образом, можно сделать вывод, что только 0,2% собственников и менеджмента предпринимательских структур приобрели страховку для своих сотрудников, а если учесть что многие предприятия являются связанными лицами со страховщиком (кэптивные компании), то интерес к долгосрочному страхованию жизни, в том числе пенсионному страхованию, является очень низким.
Приоритетность значимости пенсионного обеспечения обусловлена такими факторами как старение населения, а существующая на сегодня солидарная система пенсионного обеспечения очень чувствительна к демографической ситуации. По статистическим данным Института демографии и социальных исследований НАН Украины в 2007 году на 10 плательщиков взносов в Пенсионный фонд приходилось 8 пенсионеров. Средний размер пенсионной выплаты по состоянию на 1 декабря 2007г. составил 590,78 грн.
В то же время, государство пытается решить проблему социально значимых рисков, а таковым, в первую очередь, является пенсионное страхование, с помощью работодателей и самих граждан. Работодатель вполне резонно задает вопрос: Почему предприятие из собственных средств должно оплачивать будущие пенсии и какие стимулы для предприятия, если оно возьмет на себя часть социальных забот государства по обеспечению благосостояния работающих?. Отнесение страховых платежей на валовые расходы не является основополагающим фактором.
Сегодня украинский бизнес платит не только налог на прибыль, но и так называемые социальные налоги, которые слишком высоки для нормального развития бизнеса. Такое налоговое бремя зачастую является непосильным для украинских предпринимателей и не способствует внедрению социальных проектов. Пока у нас не будет условий для стимулирования социальных программ, не будет и того уровня социальной ответственности, какой хотелось бы иметь. Поэтому в первую очередь нужно обновлять законодательную базу, чтобы дать возможность предприятиям развиваться, а также разработать такие налоговые законы, которые будут способствовать социальной стабильности.
Если учесть мировой опыт, то во многих странах государственное пенсионное страхование обязательно для тех людей, чей ежемесячный доход до вычета налогов не превышает определенной суммы. Сотрудники компаний, зарабатывающие больше этой суммы, могут отказаться от услуг государства и обратиться к частному страхованию.
Именно корпоративное накопительное и пенсионное страхование, при определенных мотивирующих факторах, налоговых стимулах сможет стать стратегическим в развитии рынка страхования жизни. Работники предприятий больше доверяют своему руководству, и только осознав впоследствии выгоду страхования жизни, они начнут сами дополнительно оплачивать страховые взносы и самостоятельно заключать новые договора (рисковые, накопительные, инвестиционные).
Установление налоговых стимулов к развитию долгосрочного страхования жизни должно стать приоритетным на финансовом рынке для экономической и социальной стабильности общества.
Главными принципами государственного регулирования рынка страхования жизни должны оставаться: — целесообразность — необходимость государственного регулирования хозяйственных отношений с целью решения существующих проблем; — адекватность — соответствие форм и уровня государственного регулирования хозяйственных отношений рыночным требованиям с учетом всех приемлемых альтернатив; — эффективность — обеспечение достижения максимально возможных положительных результатов вследствие действия регуляторного акта за счет минимально необходимых затрат ресурсов субъектов хозяйствования, граждан и государства; — сбалансированность — обеспечение в регуляторной деятельности баланса интересов субъектов хозяйствования, граждан и государства; — предсказуемость — последовательность регуляторной деятельности, соответствие ее целям государственной политики, а также планам подготовки проектов регуляторных актов, которая разрешает субъектам хозяйствования осуществлять планирование своей деятельности; — прозрачность и учет мнения субъектов страхового рынка — открытость для физических и юридических лиц и их объединений действий регуляторных органов на всех этапах их регуляторной деятельности.
Конечно, в идеале хотелось бы того, чтобы регулирование развития рынка страхования жизни не отрывалось от реальных тенденций и обстоятельств, т.е. от объективных отношений, в которых реализуются интересы основных участников рынка: страхователей, страховщиков и государства. Возникает опасность того, что законотворчество в сфере страхования жизни может превратиться в процесс разработки и принятия нормативных актов, не в полной мере отвечающих реальным потребностям рынка, а эффективность активно осуществляемой в последнее время деятельности оказывается ниже ожидаемой.
Установление критериев и нормативов достаточности капитала, диверсификации и качества активов страховщика; требований к формированию, размещению и учету страховых резервов; налогообложение страховой деятельности; требования к посреднической деятельности, качеству страховых продуктов и продаж — вот далеко не полный перечень проблем, требующих взвешенного и эффективного регулирования.
На наш взгляд, только органическое соединение исследований экономических реалий со знанием конкретной рыночной практики, нахождения консенсуса между всеми участниками рынка страхования жизни и определение конкретных путей выгодного сочетания интересов страхователей, страховщиков и государства, пойдет на пользу развития долгосрочного страхования жизни и пенсионного страхования в Украине.

Из 18 страховых компаний, действующих в Кыргызстане, у 17 бизнес сосредоточен в столице республики

Из 18 страховых компаний, работающих в Кыргызстане, у 17 бизнес сосредоточен в столице республики, только три имеют региональные филиалы, лишь одна осуществляет деятельность в городе Джалал-Абаде. Об этом сообщают в Службе надзора и регулирования финансового рынка КР.
По данным пресс-службы Финнадзора, в число 18 страховых компаний, действующих в Кыргызстане, входит одна перестраховочная, а также 7 компаний с участием нерезидентов.
Совокупные активы страховых организаций за 10 месяцев 2008 года составили 428,4 миллионов сомов. В Финнадзоре отмечают, что по сравнению с аналогичным периодом 2007 года произошло их увеличение на 51 процент.
Совокупный собственный капитал, в то же время, возрос на 56,2 процента и составил 362,1 миллиона сомов, а обязательства возросли на 28 процентов и составили 66,3 миллиона сомов. В том числе, страховые резервы, которые увеличились на 10 процентов. В денежном выражении они составили 42 миллиона сомов.
Объем страховых премий за 10 месяцев 2008 года составил 224 миллиона сомов.
Показатель вырос по сравнению с аналогичным периодом 2007-го на 44 процента. На перестрахование передано 117 миллионов сомов. Это составляет 41 процент из общего объема премий за 10 месяцев. 116,2 миллиона сомов из них передано в зарубежные страны (43 процента от общего объема премий).
Сумма страховых выплат, произведенных компаниями за 10 месяцев 2008 года, составила 20,5 миллиона сомов. Это меньше по сравнению с аналогичным периодом 2007 года на 37,1 процента. Отмечается снижение объема и страховых выплат по обязательному государственному страхованию жизни и здоровья военнослужащих. Она составила 2 миллиона сомов, что меньше прошлогоднего показателя на 44 процента.

Росгосстрах в Самарской области застрахует автомобильные дороги

Филиал ООО Росгосстрах-Поволжье — Главное управление по Самарской области объявлен победителем открытого конкурса по определению страховщика на оказание услуг по страхованию автомобильных дорог общего пользования регионального или межмуниципального значения Самарской области.
Тендер был организован Главным управлением организации торгов Самарской области по заказу Министерства транспорта, связи и автомобильных дорог.
Победитель оказывает услуги по страхованию автодорог общего пользования регионального или межмуниципального значения протяженностью 6 956,673 км с учетом 12 рисков.
Общая страховая сумма контракта более 34 млрд рублей.
На участие в конкурсе подали заявки 7 страховых компаний, как федеральных, так и региональных. К участию в тендере конкурсная комиссия допустила 4 страховые компании.
Основным критерием в определении победителя явился объем предоставления гарантий качества услуг. Предоставление гарантий качества услуг включает в себя такие параметры, как величина собственных средств, величина страховых резервов, разветвленная филиальная сеть.
Проведя оценку и сопоставляя заявки участников, комиссия признала победителем — ООО Росгосстрах-Поволжье.

Агентство A.M. Best подтвердило рейтинги СК Лемма B+/bbb-

Рейтинговое агентство A.M. Best Co. подтвердило рейтинг финансовой устойчивости B+ (good) и кредитный рейтинг эмитента (issuer credit rating) bbb- одной из крупнейших в Украине страховой компании (СК) Лемма (Харьков).
Прогноз обоих рейтингов — стабильный, — говорится в пресс-релизе агентства в среду.
Рейтинги отражают хорошие операционные показатели, значительную скорректированную на риск капитализацию и уменьшение доли страхования финансовых рисков в портфеле с 35% в прошлом году до 25% по итогам этого, отмечается в сообщении.
В то же время агентство обращает внимание на рост финансового левереджа и ограниченную финансовую гибкость, в том числе из-за увеличения обязательств, связанных с дочерним Зембанком.
A.M. Best полагает, что Лемма в следующие несколько лет сфокусируется на расширении бизнеса на зарубежные рынки, увеличив долю международного бизнеса до 30% с 10% в 2007 году.
По оценкам агентства, доналоговая прибыль компании в 2008 году составит $9,4 млн по сравнению с $15,3 в 2007 году. Однако в минувшем году $7 млн было получено от продажи инвестиций, уточняет A.M. Best.
АОЗТ СК Лемма основано в 1994 году, является одной из крупнейших страховых компаний Украины. Уставный капитал составляет 550 млн грн.
В январе-июне 2008 года СК Лемма собрала 327,4 млн грн страховых премий, что на 9,6% больше, чем за аналогичный период 2007 года. Компания в первом полугодии-2008 выплатила страховые возмещения на сумму 76,049 млн грн.
Активы СК по состоянию на 1 июля 2007 года составляли 1,449 млрд грн, страховые резервы — 228,6 млн грн, чистая прибыль — 30,69 млн грн.

Балансовая прибыль страхового сектора Азербайджана по итогам трёх кварталов составила 15,359 млн. манатов

Страховой сектор Азербайджана за три квартала 2008 года получил 202,86 млн. доходов.
Как сообщает Министерство финансов Азербайджана, суммарные доходы страхового сектора страны по итогам деятельности в январе-сентябре составили 202860,533 тыс. манатов при расходах на 187501,367 тыс. манатов.
В структуре доходов преимущественную часть составили премии страхового сектора (146,41 млн. манатов), а также возвраты по страховым резервам (23,931 млн. манатов), при том, что в структуре расходов основную долю занимают отчисления по страховым резервам (59213,32 тыс. манатов) и премии по перестрахованию (53,626 млн. манатов), — сообщили в министерстве.
Суммарная балансовая прибыль страхового сектора на 1 октября составляла 15,359 млн. манатов, включая 79,808 тыс. манатов по не страховой деятельности.
Из 15,359 млн. манатов суммарной прибыли 906,605 тыс. манатов составили выплаты в государственный бюджет на налогу на прибыль, — сказали в Министерстве.
Всего в стране на отчётную дату функционировало 28 страховых компаний.

ЛСОУ продолжает размещать на веб-сайте данные о деятельности компаний по страхованию жизни за 9 мес. 2008 года

Лига страховых организаций Украины (ЛСОУ) в рамках реализации проекта Открытое страхование продолжает размещение на своем веб-ресурсе (www.uainsur.com) информации на добровольной основе об итогах деятельности страховых компаний по страхованию жизни за январь-сентябрь 2008 года.
Согласно сообщению ЛСОУ, анализ представленных данных свидетельствует о стабильной позитивной динамике развития рынка страхования жизни и все большей востребованности этого вида услуг в обществе.
Положительной, по мнению ЛСОУ, является тенденция увеличения страховых выплат, а также рост страховых резервов и активов.
Открытая информация дает возможность укреплять доверие населения к страховым компаниям, повышать роль страхования как инструмента цивилизованной защиты и мощного источника инвестирования в современном обществе в целом, — считает президент ЛСОУ Александр Филонюк.
Лига страховых организаций Украины объявила 2008 год годом Открытого страхования.

СК Альфа-Гарант выплатила 230 тыс. грн. по трем договорам КАСКО

Страховая компания Альфа-Гарант выплатила 230 тыс. грн. по трем договорам КАСКО. Об этом говорится в сообщении страховщика, переданном агентству УНИАН.
Согласно сообщению, 80,0 и 70,4 тыс. грн. страхового возмещения выплачены выгодоприобретателям-банкам за поврежденные в результате ДТП Mitsubishi Pajero и Mitsubishi Lancer.
Также сообщается, что 79,6 тыс. грн. выплачено владельцу — юридическому лицу за конструктивно-поврежденный в результате столкновения с другим участником дорожного движения Mercedes-Benz GL 550.
По информации, общая сумма выплат по договорам страхования КАСКО с 1 по 12 декабря составила 2 млн. 210,1 тыс. грн., по обязательному страхованию гражданско-правовой ответственности владельцев транспортных средств (ОСАГО) — 139,4 тыс. грн.
Справка УНИАН. ОДО СК Альфа-Гарант работает на рынке страховых услуг с 2003 года в сегменте рискового страхования физических и юридических лиц.
Объем страховых платежей СК Альфа-Гарант по итогам января-сентября 2008 года составил 95,2 млн. грн., страховые выплаты — 38 млн. 092,7 тыс. грн., активы — 215 млн. 143,9 тыс. грн., собственный капитал — 132 млн. 543,3 тыс. грн., страховые резервы — 78 млн. 641,9 тыс. грн., чистая прибыль — 9 млн. 771,9 тыс. грн.
Уставный капитал компании — 100 млн. грн.

Рішення Конституційного Суду України у справі вiд 03.12.2008 N 27-рп/2008

Документ v027p710-08, редакцiя вiд 03.12.2008, чинний
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н Я
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
у справі за конституційним поданням
Державної комісії з регулювання ринків
фінансових послуг України щодо офіційного
тлумачення положень пункту 11 частини
першої статті 36 Закону України
Про страхування, пункту 4 частини
першої статті 28 Закону України
Про фінансові послуги та державне
регулювання ринків фінансових послуг
(справа про повноваження Держфінпослуг
щодо нагляду за страховою діяльністю)
м. Київ Справа N 1-30/2008 3 грудня 2008 року N 27-рп/2008
Конституційний Суд України у складі суддів:
Бринцева Василя Дмитровича — головуючого, Бауліна Юрія Васильовича, Вдовіченка Сергія Леонідовича, Головіна Анатолія Сергійовича, Джуня Вячеслава Васильовича, Дідківського Анатолія Олександровича, Домбровського Івана Петровича, Кампа Володимира Михайловича, Колоса Михайла Івановича, Маркуш Марії Андріївни, Мачужак Ярослави Василівни, Нікітіна Юрія Івановича, Стецюка Петра Богдановича, Ткачука Павла Миколайовича, Шишкіна Віктора Івановича — доповідача,
розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України щодо офіційного тлумачення положень пункту 11 частини першої статті 36 Закону України Про страхування від 7 березня 1996 року N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 18, ст. 78; 2002 р., N 7, ст. 50), пункту 4 частини першої статті 28 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг від 12 липня 2001 року N 2664-III ( 2664-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 1, ст. 1).
Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 41 Закону України Про Конституційний Суд України ( 422/96-ВР ) стало конституційне подання Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.
Підставою для розгляду справи згідно зі статтею 93 Закону України Про Конституційний Суд України ( 422/96-ВР ) є практична необхідність в офіційному тлумаченні зазначених положень Закону України Про страхування ( 85/96-ВР ) і Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг ( 2664-14 ).
Заслухавши суддю-доповідача Шишкіна В.І. та розглянувши матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Субєкт права на конституційне подання — Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (далі — Держфінпослуг) — звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень пункту 11 частини першої статті 36 Закону України Про страхування від 7 березня 1996 року N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ) (далі — Закон N 85/96-ВР), пункту 4 частини першої статті 28 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг від 12 липня 2001 року N 2664-III ( 2664-14 ) (далі — Закон N 2664-III).
З метою зясування суті вказаних положень Закону N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ) і Закону N 2664-III ( 2664-14 ) автор конституційного подання просить розяснити такі питання:
— чи має затверджувати Держфінпослуг у межах своїх повноважень і функцій, передбачених у пункті 11 частини першої статті 36 Закону N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ), пункті 4 частини першої статті 28 Закону N 2664-III ( 2664-14 ), нормативно-правові акти, що встановлюють, зокрема, правила розміщення коштів страхових резервів і визначають обсяги величин окремих категорій активів, у які ці кошти можуть бути розміщені;
— чи можуть бути обмежені такі повноваження і функції Держфінпослуг іншим органом державної влади, крім законодавця, який їх надав;
— чи можуть бути передані такі повноваження і функції Держфінпослуг або їх частина за рішенням органу державної влади, крім законодавця, іншому державному органу;
— чи рівнозначні визначені в Законі N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ) поняття перелік страхових резервів і перелік категорій дозволених активів для представлення коштів страхових резервів;
— чи тотожні визначені в Законі N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ) поняття порядок розміщення страхових резервів і порядок розрахунків страхових резервів.
Обґрунтовуючи клопотання, субєкт права на конституційне подання стверджує, що до основних функцій Держфінпослуг належить встановлення правил формування, обліку і розміщення страхових резервів, як закріплено в пункті 11 частини першої статті 36 Закону N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ), і визначення обовязкових нормативів достатності капіталу та інших показників і вимог, що обмежують ризики по операціях з фінансовими активами, як передбачено в пункті 4 частини першої статті 28 Закону N 2664-III ( 2664-14 ). Відповідно до цих положень Закону N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ) і Закону N 2664-III ( 2664-14 ) Держфінпослуг у межах своєї компетенції видала розпорядження від 17 грудня 2004 року N 3104 ( z0019-05 ), яким затвердила Правила формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя (далі — Правила). У Правилах ( z0019-05 ) встановлено обсяги величин окремих категорій активів для представлення коштів страхових резервів; способи формування страхових резервів; терміни, до закінчення яких страховики зобовязані були привести розміщення коштів страхових резервів у відповідність до вимог Правил ( z0019-05 ); відповідальність за порушення вимог, передбачених цими Правилами ( z0019-05 ), тощо (пункти 8.2, 8.3, 8.4, 8.5, 8.6 розділу 8, пункт 9.1 розділу 9 в редакції від 17 грудня 2004 року). Проте інтерпретація судами норм Закону N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ) і Закону N 2664-III ( 2664-14 ) створила перешкоди для реалізації повноважень Держфінпослуг через позбавлення її судовими рішеннями відповідних регулюючих і контролюючих функцій, внаслідок чого виникла проблема з виконанням нею завдань, визначених законами.
Обмеження права Держфінпослуг на встановлення правил розміщення страхових резервів, як зазначає субєкт права на конституційне подання, надає можливість страховикам на свій розсуд розміщувати кошти страхових резервів, здійснювати нерегламентовані дії, що фактично ставить під загрозу систему забезпечення страхових виплат страхувальникам, нівелює один з основних напрямів нагляду Держфінпослуг за додержанням критеріїв і нормативів якості фінансових активів та ризиковості операцій з ними, які здійснює фінансова установа.
2. Свої позиції стосовно викладених у конституційному поданні питань висловили науковці Інституту економіко-правових досліджень НАН України, Національного університету Києво-Могилянська академія, Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.
3. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному поданні, виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.
Засади створення і функціонування фінансового ринку встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України) ( 254к/96-ВР ). Закон N 2664-III ( 2664-14 ) безпосередньо визначає, що фінансові установи в Україні діють відповідно до цього Закону з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності (частина друга статті 2) ( 2664-14 ). Це положення Закону N 2664-III ( 2664-14 ) є загальним для всіх ринків фінансових послуг та всіх їх учасників, а норми законів, які регулюють окремі сектори на ринку фінансових послуг, зокрема Закону N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ), законів України Про недержавне пенсійне забезпечення ( 1057-15 ), Про кредитні спілки ( 2908-14 ), Про фінансовий лізинг ( 723/97-ВР ), є спеціальними. Що стосується страхових послуг, то за Законом N 2664-III ( 2664-14 ) вони належать до ринку фінансових послуг (пункт 6 частини першої статті 1) ( 2664-14 ).
Згідно із Законом N 2664-III ( 2664-14 ) одним з органів, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, є спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (частина перша статті 21) ( 2664-14 ), основні завдання якого — здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері (пункт 2 частини першої статті 27) ( 2664-14 ), розроблення і затвердження нормативно-правових актів, обовязкових до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринків фінансових послуг, їх обєднаннями, контроль за їх виконанням (пункт 1 частини першої статті 28) ( 2664-14 ). Указом Президента України від 11 грудня 2002 року N 1153 ( 1153/2002 ) утворено Держфінпослуг як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Основні функції спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю закріплені у статті 36 Закону N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ) (частина перша), в якій також зазначено, що цей орган може здійснювати інші функції, необхідні для виконання покладених на нього завдань (частина друга) ( 85/96-ВР ). Зокрема, у положеннях пунктів 5, 11 частини першої статті 36 Закону N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ) передбачено розроблення нормативних та методичних документів з питань страхової діяльності, що віднесена цим Законом до компетенції Уповноваженого органу, встановлення правил формування, обліку і розміщення страхових резервів та показників звітності.
Аналізуючи зазначені положення Закону N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ) як спеціальні норми, слід констатувати, що вони не встановлюють обмежень у застосуванні приписів пункту 4 частини першої статті 28 Закону N 2664-III ( 2664-14 ) як загальної норми в урегулюванні відносин на ринку страхових послуг. Відповідно до вказаних норм Закону N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ) і Закону N 2664-III ( 2664-14 ) Держфінпослуг має право в межах своєї компетенції встановлювати правила здійснення нагляду за страховою діяльністю, визначати, зокрема, обовязкові нормативи достатності капіталу та інші показники і вимоги, що обмежують ризики по операціях з фінансовими активами.
4. Субєкт права на конституційне подання також просить розяснити рівнозначність понять перелік страхових резервів та перелік категорій дозволених активів для представлення коштів страхових резервів і тотожність понять порядок розміщення страхових резервів та порядок розрахунків страхових резервів.
Однак автор звернення не вказав, яким саме положенням Закону N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ) необхідно дати офіційне тлумачення з метою визначення рівнозначності і тотожності зазначених у конституційному поданні понять.
За таких обставин конституційне провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 45 Закону України Про Конституційний Суд України ( 422/96-ВР ) — невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законом України Про Конституційний Суд України ( 422/96-ВР ).
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 45, 51, 63, 67, 69, 95 Закону України Про Конституційний Суд України ( 422/96-ВР ), пунктом 1 параграфа 51 Регламенту Конституційного Суду України ( v001z710-97 ), Конституційний Суд України
в и р і ш и в:
1. В аспекті порушених у конституційному поданні питань положення пункту 11 частини першої статті 36 Закону України Про страхування від 7 березня 1996 року N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ), пункту 4 частини першої статті 28 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансоих послуг від 12 липня 2001 року N 2664-III ( 2664-14 ) треба розуміти як повноваження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України у справах нагляду за страховою діяльністю, які вона реалізує шляхом видання нормативно-правових актів.
2. Припинити конституційне провадження у справі в частині визначення рівнозначності і тотожності правових понять на підставі пункту 2 статті 45 Закону України Про Конституційний Суд України ( 422/96-ВР ) — невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законом України Про Конституційний Суд України ( 422/96-ВР ).
3. Рішення Конституційного Суду України є обовязковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у Віснику Конституційного Суду України та в інших офіційних виданнях України.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОКРЕМА ДУМКА
судді Конституційного Суду України Кампа В.М.
стосовно Рішення Конституційного Суду України
у справі за конституційним поданням
Державної комісії з регулювання ринків
фінансових послуг України щодо офіційного
тлумачення положень пункту 11 частини першої
статті 36 Закону України Про страхування
( 85/96-ВР ), пункту 4 частини першої статті 28
Закону України Про фінансові послуги та державне
регулювання ринків фінансових послуг ( 2664-14 )
(справа про повноваження Держфінпослуг
щодо нагляду за страховою діяльністю)
У Рішенні від 3 грудня 2008 року N 27-рп/2008 (далі — Рішення) Конституційний Суд України дав тлумачення положень пункту 11 частини першої статті 36 Закону України Про страхування від 7 березня 1996 року N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ) (далі — Закон N 85/96-ВР), пункту 4 частини першої статті 28 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг від 12 липня 2001 року N 2664-III ( 2664-14 ) (далі — Закон N 2664-III), визначивши, що ці положення треба розуміти як повноваження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі — Держфінпослуг) у справах нагляду за страховою діяльністю, які вона реалізує шляхом видання нормативно-правових актів.
Підтримуючи в цілому позицію Конституційного Суду України, вважаю за доцільне висловити окрему думку стосовно Рішення на підставі статті 64 Закону України Про Конституційний Суд України ( 422/96-ВР ).
Положення Закону N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ) і Закону N 2664-III ( 2664-14 ), тлумачення яких просив дати субєкт права на конституційне подання, слід було протлумачити дещо по-іншому, тобто вказати, що ці положення передбачають здійснення Держфінпослуг саме регуляторної функції у сфері страхової діяльності, яка реалізується виключно шляхом видання нормативно-правових актів. Це випливає з такого аналізу.
1. У наданому в Рішенні тлумаченні вказаних положень Закону N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ) і Закону N 2664-III ( 2664-14 ) недостатньо враховано статус Держфінпослуг як органу, що здійснює регуляторну функцію у сфері страхової діяльності.
Закон N 2664-III ( 2664-14 ) — у цьому випадку базовий — визначає статус спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, яким є Держфінпослуг (згідно з Указом Президента України від 11 грудня 2002 року N 1153) ( 1153/2002 ). Основні завдання Держфінпослуг відповідно до Закону N 2664-III ( 2664-14 ) полягають, зокрема, у здійсненні державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і додержанням законодавства у цій сфері (пункт 2 частини першої статті 27) ( 2664-14 ).
За статтею 20 Закону N 2664-III ( 2664-14 ) державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом:
1) нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ;
2) нагляду за діяльністю фінансових установ тощо. Відповідно до статті 1 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11 вересня 2003 року N 1160-IV ( 1160-15 ) прийнятий уповноваженим регуляторним органом (до якого належить і Держфінпослуг як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом) нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та субєктами господарювання, є регуляторним актом.
Отже, одна з функцій Держфінпослуг у сфері державного регулювання ринків фінансових послуг — це регуляторна діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється, зокрема, регуляторними органами (стаття 1 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності) ( 1160-15 ). Нагляд за діяльністю фінансових установ як вид державного нагляду є окремою функцією Держфінпослуг, до якої входить забезпечення законності, дотримання спеціальних норм, виконання загальнообовязкових правил, закріплених у законах та інших нормативно-правових актах. Такий нагляд здійснюється на основі відповідних норм законів України і не передбачає видання додаткових нормативно-правових актів самою Держфінпослуг.
Оскільки згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону N 2664-III ( 2664-14 ) страхові послуги належать до ринку фінансових послуг, Держфінпослуг здійснює відповідно до Закону N 2664-III ( 2664-14 ) регуляторну функцію у сфері страхової діяльності. Закон N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ) визначає повноваження Держфінпослуг як спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю, проте серед них, вочевидь, наявні й регуляторні функції — розроблення нормативних та методичних документів з питань страхової діяльності; прийняття нормативно-правових актів з питань страхової діяльності; встановлення правил формування, обліку і розміщення страхових резервів та показників звітності тощо (пункти 5, 7, 11 частини першої статті 36) ( 85/96-ВР ).
Отже, Держфінпослуг, здійснюючи державне регулювання ринків страхових послуг, виконує дві функції — регуляторну і наглядову, які не залежать одна від одної. Тому в мотивувальній частині Рішення необхідно було зробити акцент на розмежуванні регуляторної та наглядової функцій Держфінпослуг як двох самостійних способів здійснення державного регулювання ринків страхових послуг. Вживання в резолютивній частині Рішення терміна у справах нагляду за страховою діяльністю невиправдане. Цей термін не розяснюється у Законі N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ) і не вживається на позначення кола відповідних повноважень Держфінпослуг у положеннях, тлумачення яких просить дати автор клопотання. Навпаки, у зазначених положеннях ідеться про повноваження щодо здійснення регуляторної, а не наглядової діяльності Держфінпослуг. Тобто термін у справах нагляду за страховою діяльністю штучно привнесений у тлумачення вказаних положень і не відповідає дійсному змісту повноважень Держфінпослуг.
Відповідно слід було виключити з назви та резолютивної частини Рішення положення, які стосуються повноважень Держфінпослуг щодо нагляду за страховою діяльністю, оскільки в цьому випадку має йтися виключно про регуляторну функцію. Остання ж не є складовою наглядової функції, як це випливає з Рішення.
2. У пункті 5 частини першої статті 36 Закону N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ) передбачається повноваження Держфінпослуг щодо розроблення нормативних та методичних документів з питань страхової діяльності, що віднесена цим Законом до компетенції Уповноваженого органу. Разом з тим пунктом 5 частини першої статті 27, пунктом 1 частини першої статті 28 Закону N 2664-III ( 2664-14 ) визначено, що Держфінпослуг розробляє і затверджує нормативно-правові акти, обовязкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринків фінансових послуг, їх обєднаннями.
Отже, регуляторна функція Держфінпослуг у сфері страхової діяльності має здійснюватися виключно шляхом видання нормативно-правових актів, які підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Використання методичних рекомендацій для нормативного регулювання страхової діяльності неможливе, оскільки ці рекомендації не породжують правових наслідків.
Це стосується і повноважень щодо встановлення обовязкових нормативів достатності капіталу та інших показників і вимог, що обмежують ризики по операціях з фінансовими активами (пункт 4 частини першої статті 28 Закону N 2664-III) ( 2664-14 ), та визначення правил формування, обліку і розміщення страхових резервів та показників звітності (пункт 11 частини першої статті 36 Закону N 85/96-ВР) ( 85/96-ВР ), закріплених у положеннях, тлумачення яких просить дати субєкт права на конституційне подання.
На мою думку, в мотивувальній частині Рішення варто було зробити акцент на тому, що виключно нормативно-правовими актами Держфінпослуг здійснює регуляторну функцію у сфері страхової діяльності, оскільки лише зазначені акти можуть закріплювати права та обовязки субєктів страхової діяльності.
Проведений аналіз свідчить про те, що, по-перше, Держфінпослуг здійснює дві самостійні функції — регуляторну і наглядову, які відрізняються за змістом, формами реалізації тощо, а по-друге, регуляторна функція Держфінпослуг здійснюється виключно шляхом видання нормативно-правових актів.
Суддя Конституційного Суду України В.Кампо
{ Текст окремої думки взято з сайту Конституційного Суду України }