Відбулося засідання Консультативно-методичної групи при Держфінпослуг з питань недержавного пенсійного забезпечення

12 березня 2008 року відбулося засідання Консультативно-методичної групи при Держфінпослуг з питань недержавного пенсійного забезпечення.
(Керівник Групи — заступник Голови Держфінпослуг, член Комісії Григоренко Є.М.)
На засіданні Консультативно-методичної групи при Держфінпослуг з питань недержавного пенсійного забезпечення (далі — Група), до складу якої входять провідні вчені, представники міністерств та відомств, що займаються проблемами недержавного пенсійного забезпечення, а також учасники найбільш успішних субєктів недержавного пенсійного забезпечення, розглянуто ряд важливих для системи недержавного пенсійного забезпечення питань.
Зокрема, обговорено механізми запровадження єдиного порядку розрахунку чистої вартості активів та використання його для визначення чистої вартості одиниці пенсійних внесків та прибутку (збитку) недержавних пенсійних фондів.
Визнано за доцільне якомога швидше запровадити запропонований Групою порядок та забезпечити дотримання цього порядку недержавними пенсійними фондами, що дозволить порівнювати результати роботи недержавних пенсійних фондів та забезпечити прозорість при інвестуванні коштів майбутніх пенсіонерів.
Враховуючи необхідність внесення суттєвих змін в програмні продукти, що використовуються адміністраторами недержавних пенсійних фондів для ведення персоніфікованого обліку та підготовки кадрів, визнано за доцільне запровадити єдиний порядок обліку з 01.01.2009.
Водночас, зверталась увага на необхідність термінового внесення змін до чинного Положення про порядок визначення чистої вартості активів недержавного пенсійного фонду, які повинні розробити Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, враховуючи, що діючий порядок дуже недосконалий.
Також учасниками Групи відзначено за необхідне доопрацювання статті 51 Закону України Про недержавне пенсійне забезпечення з метою більш чіткого визначення механізму обліку прибутку (збитку) та його розподілу між учасниками недержавного пенсійного фонду. Зазначені проекти змін до законодавства обговорені на засіданні Групи. Групою доопрацьовано документ, що визначає зміст цих змін та який найближчим часом планується винести в установленому порядку на розгляд Комісії.
Ще одне питання, яке було предметом розгляду на засіданні Групи, — це звільнення операцій з надання послуг з адміністрування недержавних пенсійних фондів від податку на додану вартість. Зокрема, зверталась увага на протиріччя в законодавстві: чинним законодавством встановлені пільги щодо оподаткування податком на додану вартість послуг, що надаються недержавним пенсійним фондам компаніями з управління активами та зберігачем, але не врегульовано питання щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість послуг з адміністрування недержавних пенсійних фондів, що створює нерівні умови існування цих субєктів недержавного пенсійного забезпечення. На жаль, до цього часу Уряд не підтримав позицію Держфінпослуг з цього питання, тому Група запропонувала повторно звернутися до Уряду з метою розвязання існуючої проблеми, а також прийнято рішення звернутися за підтримкою до відповідного Комітету Верховної ради України.
Члени Групи обговорили також питання доцільності створення двох портфелів активів у межах одного недержавного пенсійного фонду з метою додаткового захисту пенсійних накопичень для осіб, які досягли пенсійного віку. Визнано за доцільне забезпечувати відокремлений облік накопичень таких осіб з моменту, коли пенсійні виплати досягнуть розмірів, порівнянних з обсягами пенсійних внесків. Враховуючи, що на сьогодні пенсійні внески та прибуток від їх інвестування значно перевищує пенсійні виплати, визнано, що розмежування коштів та створення двох портфелів не виправдовує себе. Цей захід доцільно запровадити після встановлення порядку створення такого портфеля із внесенням відповідних змін до законодавства. З цією метою було дано доручення членам Групи розробити конкретні пропозиції щодо встановлення додаткових вимог до обліку та інвестування пенсійних активів та коштів, що призначені для виплати пенсії на визначений строк, де визначити в часі та механізмах створення двох портфелів.
Багато уваги приділено було питанню розкриття інформації про діяльність недержавних пенсійних фондів. Визначено, що на сьогодні недержавні пенсійні фонди працюють недостатньо прозоро, а інформація про їх діяльність не дає можливість населенню та роботодавцям порівнювати їх результати та обєктивно визначати ефективність пенсійних схем, за якими здійснююєься недержавне пенсійне забезпечення.
Для розвязання цієї проблеми члени Групи опрацювали макет інформації, яку планується розміщати на веб-сайті Держфінпослуг по кожному недержавному пенсійному фонду після отримання необхідної інформації від субєктів недержавного пенсійного забезпечення. При чому, члени Групи врахували вимоги щодо конфіденційності інформації, яка згідно з чинним законодавством підпадає під таке визначення.
Також членами Групи було обговорено зміни до Положення про внесення інформації про недержавні пенсійні фонди до Державного реєстру фінансових установ та Положення про внесення інформації про адміністраторів недержавних пенсійних фондів до Державного реєстру фінансових установ і було прийнято рішення додатково опрацювати зазначені зміни та надати свої пропозиції та зауваження до 19.03.2008.
На засіданні Групи було затверджено план роботи Групи на ІІ квартал 2008 року.
Голова Групи, Григоренко Є.М., проінформував членів Групи про зміст дослідження стану розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення, яке було зроблено на замовлення Держфінпослуг експертами Світового банку. Члени Групи ці рекомендації схвалили та висловили свою думку, що вони мають бути покладені в основу роботи Групи.
Стислий зміст дослідження та рекомендацій Світового банку:
Система добровільного пенсійного забезпечення в Україні нині перебуває на початковому етапі розвитку. Обсяг активів недержавних пенсійних фондів (НПФ) швидко зростає, однак вони все ще становлять невелику частину фінансової системи України. НПФ протягом останніх двох років роботи накопичили значний досвід. Для майбутнього розвитку добровільних пенсійних програм, які сприятимуть підвищенню добробуту населення України, необхідно вдосконалити відповідну регуляторну базу, спираючись на вже отриманий досвід впровадження НПФ.
— Швидкий вихід на ринок новостворених НПФ характеризується тим, що не приділяється належної уваги грошовим внескам. В інших країнах не спостерігалося такого розвитку пенсійних фондів з відносно великою кількістю учасників і близькими до нуля активами.
— Рівень прозорості ринку НПФ в Україні вкрай низький. Необхідно, щоб усі головні учасники ринку розпочали, якомога швидше, використовувати Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ). Слід також швидше вводити в практику оприлюднення НПФ інформаційних проспектів.
— Запровадження МСФЗ і інформаційних проспектів є необхідними, але не достатніми заходами для розвязання найбільш нагальної проблеми — недостатньо частого та не досить точного оцінювання вартості активів і відсутності надійних розрахунків вартості одиниці пенсійних внесків. Для її розвязання потрібно вжити низку додаткових заходів, спрямованих на виправлення ситуації, а саме:
— ДКЦПФР негайно запровадити технічні рішення, які використовуються для оцінювання активів за умов неліквідних ринків;
— терміново запровадити правила негайного та повного розподілу інвестиційного доходу і збитків на рахунки учасників НПФ;
— з цією метою та з метою можливості порівняння результатів роботи НПФ слід щонайшвидше запровадити щоденні розрахунки вартості одиниці пенсійних внесків.
— Суттєво посилити роль зберігачів пенсійних активів у оцінюванні та моніторингу їх структури.
— Досягнення оптимального для учасників фондів співвідношення між рівнями ризиків і прибутковістю в інвестиційних портфелях НПФ ускладнюється недостатнім розвитком ринків капіталу в Україні. Зважаючи на це, Уряд, усвідомлюючи важливість діяльності добровільних пенсійних фондів повинен стати ініціатором розробки і реалізації ширшої програми розвитку ринків капіталу.
— Вказана програма має бути спрямована, зокрема, і на підвищення ролі державних боргових інструментів у діяльності НПФ. На сьогодні державні боргові інструменти практично відсутні на ринку, і тому НПФ, які можуть інвестувати в такі інструменти до 50% своїх портфелів, шукають альтернативні інструменти, що мають нижчу якість від державних боргових зобовязань. Цю проблему ще більш загострює те, що законодавче регулювання операцій з іноземною валютою перешкоджає закордонним інвестиціям НПФ у безпечніші інструменти, які перебувають в обігу на розвинутих, ліквідних іноземних ринках. Як наслідок НПФ непрямо змушують до інвестування в інструменти, що мають нижчу якість і характеризуються вищим ризиком — переважно у внутрішні корпоративні облігації. Світовий банк рекомендує скасувати для НПФ регуляторні обмеження на операції з валютою. Через дуже незначний обсяг таких інвестицій наразі немає підстав перейматися наслідками для платіжного балансу, повязаними з відпливом капіталу. Одночасно розглянути можливість запровадження для НПФ управління ризиками НПФ.
— Істотно збільшити ресурси Держфінпослуг, що виділяються на проведення перевірок на місцях, і посилити горизонтальну співпрацю між регуляторними органами паралельно з розширенням повноважень цих органів у питаннях ефективного врегулювання конфлікту інтересів.
Наступне засідання Консультативно-методичної групи вирішено провести 16 квітня 2008 року, о 15.00 в приміщенні Держфінпослуг.